Ківерцівська районна дитяча бібліотека 📖 підготувала 2 частину підбірки цікавих фактів про бібліотеки світу📖🌍#карантин_не_завада_читати
четвер, 30 квітня 2020 р.
середа, 29 квітня 2020 р.
29 квітня виповнюється 145 років від дня народження Рафаеля Сабатіні
Рафаель Сабатіні – відомий англійський письменник, який прославився захоплюючими пригодницькими романами і повістями. Особливу популярність у читачів завоювала серія творів про Капітана Блада, прославленого пірата і благородного розбійника. Рафаель народився 29 квітня 1875 року в старовинному італійському містечку Езі. Його мати була англійкою, батько – італійцем, і обидва вони були відомими в той час оперними співаками. Розуміючи, що життя в роз'їздах і гастролях не для дитини, вони відправили сина до батьків матері, в Англію. Саме там відбулося перше знайомство Сабатіні з літературою – пізніше він зізнавався, що писав свої книги по-англійськи, тому що перші прочитані ним розповіді були саме англійською мовою.
В Англії Сабатіні почав поєднувати комерцію з літературою, і вже в 1899 році його оповіді друкували у відомих журналах. А в 1904 році був виданий перший роман Рафаеля. Після цього твори автора з'являлися із завидною регулярністю, а справжню славу йому приніс вихід роману «Скарамуш», що викликав масу хвалебних рецензій у пресі. Працездатність Сабатіні впала в роки Другої світової війни, коли у нього почалися проблеми зі здоров'ям. Так, за 40-ві роки світ побачили лише три твори письменника, а 13 лютого 1950 року він помер у Швейцарії.
пʼятниця, 24 квітня 2020 р.
100-річчя з дня народження Дмитра Білоуса
24 квітня виповнюється 100 років з дня народження українського поета, перекладача з болгарської мови, літературного критика, громадського діяча, уродженця тоді ще Полтавської губернії Дмитра Білоуса.
Дмитро Григорович Білоус народився у 1920 році у с.Курмани Роменського повіту Полтавської губернії у багатодітній селянській родині. Нелегким було дитинство майбутнього поета, але згадував він його дотепно: «Справлялися добре з харчами, – не їли лиш хвостиків з груш», «Ходив я в сестринських чоботях з дірками замість підошов».
Малим був на грані життя і смерті, перехворівши висипним тифом. Кволого хлопчика забрали в Харківську трудову комуну А. С.Макаренка, де старший брат Олекса викладав історію. Так Дмитро вирушив у люди.
У подальшому вчився в Харкові на робітничому факультеті та працював на електрозаводі. 1938 року вступив на філологічний факультет Харківського університету. Його однокурсниками були Олесь Гончар і Григорій Тютюнник.
З початком німецько-радянської війни 1941 добровольцем пішов на фронт, де отримав важке поранення.
Потім у Москві був співробітником редакції радіомовлення для партизанів і населення окупованих території України. Писав гуморески для радіожурналу «Сатиричний залп», друкувався в журналі «Перець», писав вірші для партизанських листівок.
У 1945 році закінчив філологічний факультет Київського університету, а у 1948 році – аспірантуру на кафедрі української літератури.
Працював заступником відповідального редактора журналу «Дніпро», відповідальним секретарем комісії Спілки письменників України.
Член-кореспондент Академії педагогічних наук України з березня 1994 року, почесний академік АПНУ з 2000 року, голова комісії художнього перекладу Спілки письменників України з 1976 року.
Член Спілки письменників України з 1948 року. Став лауреатом низки державних премій.
Є автором збірок гумору та сатири, книжок для дітей, статей, літературних розвідок про творчість українських письменників. Усім відомі його книги «Диво калинове» та «Чари барвінкові».
«Диво калинове». Чому диво? Тому що наша мова дивовижно багата, легка, красива, співуча. «Чари барвінкові». Чому чари? Тому що наша мова чарує кожного, кому не чуже відчуття краси й гармонії, – так обґрунтовував автор назви збірок.
«Не цуратися чи не забувати своєї мови – це, звичайно, мало. Треба ще плекати, правильно користуватися нею», – наголошував він.
Підписатися на:
Дописи (Atom)